Використання інтерактивних методів в роботі з дітьми на різних етапах гурткового заняття соціально-реабілітаційного напрямку.
Сьогодні в умовах нової освітньої політики освітній процес у закладах позашкільної освіти вимагає проектування таких педагогічних методик та технологій, які б створили умови для творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку дітей і учнівської молоді, задовольнили б запити та потреби вихованців, сформували б у дітей готовність та потребу у творчості. Саме в умовах особистісно-зорієнтованого навчання відбувається становлення та розвиток таких важливих якостей особистості, як рефлективність, спонтанність, критичність мислення, уміння працювати з інформацією, спілкуватися та відповідати за наслідки власних дій. Тому педагогічним працівником цих закладів повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи.
Орієнтація на особистість вимагає від керівника гуртка запровадження педагогічних технологій, які включають гуртківців в активну діяльність, стимулюють розвиток мислення, уяви, викликають зацікавленість і позитивне ставлення до навчання.
Кожен педагог хоче бачити в очах своїх вихованців зацікавленість, інтерес, знання. Один з шляхів вирішення цих завдань – використання методів інтерактивного навчання. Метою яких є підвищення ефективності і якості заняття, формування пізнавального інтересу вихованців, створення комфортних умов навчання, за яких кожна дитина відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Практики стверджують, що найбільш ефективним є інтерактивне навчання, в основі якого лежать принципи особистісно-орієнтованого навчання та безпосередньої участі кожного учасника занять як шукача шляхів і засобів розв’язання проблем.
Інтерактивні методи навчання є частиною особистісно-зорієнтованого навчання, оскільки сприяють соціалізації особистості, усвідомлення себе як частини колективу, своєї ролі і потенціалу. Педагог втрачає центральну роль, він стає організатором освітнього процесу. Акцент на такому занятті робиться на співпрацю та взаємодію. Він визначає загальний напрямок, контролює час і порядок виконання наміченого плану, дає консультації, допомагає в труднощах. Змінюється сама атмосфера на занятті, відбувається відхід від звичних вимог до дисципліни. Діти на таких заняттях взаємодіють один з одним, а педагог має сприяти, щоб їхні зусилля були спрямовані на позитивний результат.
Під час підготовки до заняття керівник гуртка має обирати ті приклади інтерактивних прийомів навчання, які є прийнятними саме на гурткових заняттях, а також урізноманітнювати форми проведення базових розділів занять.
На початку заняття варто заохочувати вихованців до того, шоб вони самі окреслювали власні цілі. Досвід свідчить, що люди досягають більшого, ніж запланували, за умови, якщо вони самі формулюють мету.
Метод «Станція ДЧЦМЗ» (Для Чого Це Мені Знадобиться?), рекомендований для використання на початку заняття відомим американським педагогом Джаннетт Вос у своїй книзі «Революція в навчанні». Цей метод дає можливість гуртківцям зосередитися на запитанні та розказати один одному і педагогу, що вони сподіваються одержати від цього заняття (теми). Наприклад: види конфліктної поведінки, складові здоров’я, мистецтво полеміки тощо.
Як викликати інтерес до заняття, до конкретної теми? Надійним засобом є пізнавальний інтерес, який можна сформувати за допомогою певних методичних прийомів, таких як «Дивуй!», коли найбуденніші явища, події, предмети можуть стати дивними, якщо на них подивитися з іншої точки зору. Здивування — початкова фаза розвитку пізнавального інтересу.
До цього ж методичного прийому можна віднести варіант «Що відбудеться, якщо...?». У цьому питанні розглядаються парадоксальні ситуації. Гуртківці самі можуть знайти і запропонувати подібні ситуації для обговорення.
Для вивчення нового матеріалу підійде вправа Синквейн «5 рядків за особливими правилами». Синквейн (від фр. cinquains, англ. cinquain) – вірш з п’яти рядків, що виник в США під впливом японської поезії.
Структура побудови синквейну:
1 рядок – назва теми.
2 рядок – визначення теми з двох прикметників або дієприкметник.
3 рядок – три дієслова, які вказують дію в межах теми.
4 рядок – фраза з чотирьох слів, яка показує відношення автора до теми.
5 рядок – завершення теми, синонім першого слова, який виражений будь-якою частиною мови.
Наприклад:
1. Темперамент
2. збудливий, врівноважений
3. дослідити, зрозуміти, застосувати
4. мені цікаво пізнавати людей
5. посилена чуттєвість.
Інтерактивна вправа «Фішбоун» (Fishbone) (виступ педагога). Цей метод постановки й вирішення проблеми дозволяє описати і спробувати вирішити ціле коло проблем. Гуртківцям пропонується інформація (текст, відео, наочність) проблемного змісту і схема Fishbone (рибний скелет) для систематизації цього матеріалу. Голова Fishbone - питання теми, верхні кісточки - основні поняття теми, нижні кісточки - суть понять, хвіст - відповідь на питання. Записи мають бути ключовими словами або фразами (обов’язково короткими), що відбивають суть проблеми.
Наприклад, голова Fishbone – Пізнай себе (самопізнання); верхні кісточки – особистість, темперамент, характер, самооцінка, здібності та інтереси, самовиховання; нижні кісточки – визначення цих понять; хвіст – сильні та слабкі сторони моєї особистості.
Метод «Проблема по колу»
У гуртку цей метод може бути проведений таким чином: перша дитина ставить коротке питання по даній темі (наприклад: види самооцінки, цінності та пріорітети життя, види конфліктів, права дитини, лідерство тощо) другій дитині. Друга дитина — третій, і так до останньої. Час на відповідь — кілька секунд.
Метод ПРЕС
З цієї невеличкої технології варто почати роботу з навчання вихованців дискутувати, її використовують при обговоренні дискусійних питань та проведенні вправ, у яких потрібно посісти й чітко аргументувати певну позицію з обговорюваної проблеми. Метод сприяє виробленню й формулюванню вихованцями аргументів, висловлюванню ними думок з дискусійного питання у виразній і стислій формі, вмінню переконувати інших.
Як організувати роботу.
Роздаються матеріали із зазначенням чотирьох етапів методу ПРЕС:
-висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору (починаючи зі слів: я вважаю, що ...);
-поясніть причину виникнення цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази (починайте зі слів: оскільки...);
-наведіть приклади, додаткові аргументи на підтримку вашої позиції, а також факти, що демонструють ваші докази (...наприклад...);
-узагальніть свою думку (зробіть висновок, починаючи зі слів: (Отже, ...таким чином...).
Пояснюється механізм етапів ПРЕС-методу і даються відповідь на можливі запитання дітей. Наводиться приклад до кожного з етапів. Пропонується бажаючим спробувати застосувати цей метод до будь-якої проблеми на їхній вибір. Перевіряється, чи розуміють діти механізм застосування методу. Етапи можна адаптувати, пропонуючи вихованцям наводити кілька варіантів своїх думок або прикладів. Коли формулу зрозуміють всі діти, пропонується їм спробувати. Застосовується метод ПРЕС на всіх заняттях, де потрібна аргументація вихованцями власної думки.
Наприклад, для закріплення теми проводиться конкурс «Четверте-зайве. Чому?»
Дається ланцюг із 4 слів, і пропонується дітям вибрати зайве і відповідь довести. Наприклад:
1. Комунікація, перцепція, рефлесія, паніка.
Комунікація, перцепція, рефлесія частина процесу спілкування, а паніка - це психічний стан.
2. Переконання, зараження, навіювання, ідентифікація.
Переконання, зараження, навіювання,– способи впливу, ідентифікація – спосіб розуміння себе або уподібнення себе з нею.
Своє доведення пропонується провести за методом ПРЕС.
Для закріплення знань підійде метод «Портрет», який використовують для узагальнення вивченого матеріалу. Педагог зачитує твердження, в якому описані відомості, наприклад, про методи психології, видатного психолога, напрямки психології, види поведінки, самоцінку, засоби спілкування, профорієнтацію, конфлікти тощо. Діти намагаються впізнати об'єкт чи особу. Якщо не вдається, педагог зачитує друге твердження, що містить більш точну інформацію. Третє твердження містить таку інформацію, що не впізнати загадуване не можна. Якщо, вихованці вгадують об’єкт чи особу з першого твердження — отримують найвище схвалення.
Таким чином, інтерактивні методи сприяють формуванню активної, самостійної позиції дітей, встановленню дружньої атмосфери і взаємозв’язків між вихованцями, заохоченню педагогом гуртківців до співпраці, допомагають занурити у матеріал, уникнути пасивності, вчать самостійно приймати рішення, визначати власне ставлення, підвищують ефективність засвоєння, розвивають дослідницькі, рефлексивні, оціночні вміння та творчі здібності. А тому, вони корисні, про них потрібно знати і застосовувати в своїй роботі. Це зумовлює їх доцільність і корисність використання.
Список використаних джерел:
1. Глізнуца О. Впровадження інтерактивних технологій у ПНЗ // Позашкілля. – 2012, серпень. – с.11 – 13.
2. Помазан Т. Інтерактивні форми роботи в гуртках // Позашкілля. – 2012, вересень. – с. 12 -13.
3. Використання сучасних педагогічних технологій при проведенні занять гуртків. Методика використання гри на заняттях гуртка [електронний ресурс].
Комментариев нет:
Отправить комментарий